20 років потому: грецький похід за титулом, натхненний героями 2005-го
Греція сподівається додати тріумф 2025 року до перемог у 1987 та 2005.
РИГА (Латвія) – Переможний дух передається від покоління до покоління. З огляду на склад Греції на Євробаскеті-2025, неважко повірити, що зорі зійшлися — і Еллада справді може повернутись на вершину континенту рівно через 20 років після останнього тріумфу.
Дійшовши до чвертьфіналу, греки перебувають лише за три перемоги від третього титулу після звитяг у 1987 та 2005. Лідером команди став зірка НБА Янніс Адетокунбо.
“Оце і є дух грецької команди — ніколи не здаватись і завжди віддавати всі сили.” — Вассіліс Толіопулос
І в нинішній збірній є чимало паралелей з тією, що підкорила Європу 25 вересня 2005 року в Белграді. Тоді команду складали Нікос Зісіс, Тео Папалукас, Дімітріос Діамантідіс, Васіліс Спануліс, Міхаліс Какіузіс, Лазарос Пападопулос, Антоніс Фоціс, Дімос Дікудіс та Іоанніс Бурусіс. Більшість з них мали славетні кар’єри як у збірній, так і в клубах.
Головним тренером тієї команди був Панайотіс Яннакіс, який напряму пов’язаний з чемпіонами Євробаскету 1987 року — він став другим бомбардиром тієї збірної після легендарного Нікоса Галіса.
Покоління 2005 року росло, надихаючись Галісом, Яннакісом та іншими героями 1987-го, зокрема Панайотісом Фассуласом. Це допомогло поколінню 2005-го усвідомити, що перемога на найбільшій сцені — реальна мета.
“Я почав грати в баскетбол, бо в чотири роки побачив, як Греція виграла Євробаскет. І здобути титул у 18 — це найбільше досягнення мого життя,” — згадав Зісіс.
“Ніхто не вірив, що ми зможемо виграти у Белграді. Але ми мали впевненість. Золоте покоління грецького баскетболу. Найголовніше — це була команда, що завжди жертвувала всім заради перемоги.”
Спануліс з усмішкою пригадав: “Перше, що згадую — що тоді в мене ще було волосся. Це був неймовірний момент. Ми вивели греків на вулиці.”
У 2025 році в Ризі Костас Слукас і Костас Папаніколау згадують той титул із ностальгією.
“Я святкував на вулицях із усіма. Це визначило мене, змусило полюбити баскетбол,” — каже Папаніколау.
Півфінал 2005 року
Однак цей титул ледь не вислизнув — усе могло зірватися у півфіналі проти Франції. Перехід від сумнівів до шаленого щастя став справжнім визначальним моментом, який у Греції пам’ятають досі.
Французів тоді очолювало своє блискуче покоління: 23-річні Тоні Паркер і Боріс Діао, ветеран Антуан Рігодо, брати Флоран і Мікаель П’єтруси, Мікаель Гелабале та нинішній головний тренер Франції — Фредерік Фоту.
Під керівництвом тренера Клода Бержо Франція лідирувала з перевагою у сім очок за 43 секунди до завершення. Проте греки не здалися й повернулися у гру. За рахунку 65:64 Рігодо реалізував лише один з двох штрафних, залишивши грекам останній шанс.
Зісіс увірвався до трисекундної, зробив пас на Діамантідіса, який закинув триочковий із вершини дуги за три секунди до фінальної сирени. 67:66 — Греція у фіналі.
“Моя головна пам’ять — це матч із Францією, кидок Діамантідіса і камбек у кінцівці,” — згадує Слукас.
“Я бачив той матч понад 50 разів,” — додає Панайотіс Калайцакіс.
“Усі пам’ятають півфінал проти Франції — неймовірний камбек, який ми зробили. Це дух, що супроводжує грецьку команду — ніколи не здаватись і завжди боротись до кінця,” — Вассіліс Толіопулос.
Папаніколау, натомість, був у церкві під час гри. Він увімкнув телевізор якраз у момент фінальної атаки й побачив передачу Зісіса на Діамантідіса:
“Я шалено радів. Це був особливий момент, який залишився у моєму серці.”
У фіналі греки впевнено перемогли Німеччину — 78:62, оформивши друге європейське золото.
Від Яннакіса до Спануліса
Єдина пряма нитка між 1987 та 2005 — Яннакіс. Але грецька федерація зберегла спадкоємність. У 2021 Зісіса призначили генеральним менеджером збірної, а Дікудіса — адміністративним. У жовтні 2023 головним тренером став Спануліс.
“Це важливо — вони передають своє мислення. У них багато досвіду. Я поважаю їх,” — каже Слукас.
“Молоді гравці можуть вчитись у тих, хто вже досяг успіху. Це важливо,” — додає Папаніколау.
Дінос Мітоглу також відзначив:
“Особливо тренер Спануліс — його менталітет переможця може допомогти нам досягти чогось особливого.”
Наступне покоління
У чвертьфіналі на Грецію чекає Литва. У разі перемоги — півфінал з Туреччиною або Польщею. Фанати вдома мріють про медалі — востаннє збірна Греції брала їх ще у 2009-му (бронза).
Слукас і Папаніколау вже мають по 35 років, час спливає. Але є й нові сили — Янніс з братами Танасісом і Костасом, Тайлер Дорсі, Мітоглу, Калайцакіс, Толіопулос та 20-річний талант Александрос Самонтуров.
“Якби не Зісіс, Діамантідіс, Спануліс, Папалукас — мене б тут не було. Я почав грати через них. А вони — через Галіса і Яннакіса,” — каже Калайцакіс.
Він також розуміє, що діти в Афінах, Салоніках, Патрах та по всій країні з нетерпінням чекають на такий самий успіх.
“Сподіваюсь, ми залишимо щось для наступного покоління. Щоб діти, яким зараз 5, 6, 7 років, дивилися нас по телевізору й починали грати в баскетбол завдяки нам. Це було б неймовірно.”
Від покоління до покоління — і знову далі.
Можливо, незабаром у грецькому баскетболі з’явиться нова дата, що ввійде у фольклор.
