Для вболівальників Г’юстон Рокетс нинішній фінал Західної конференції викликає змішані почуття — від меланхолії до гострого бажання зрозуміти, чого саме не вистачає їхній команді для здійснення наступного кроку. Поки лідери ліги виборюють право на титул, керівництво техаського клубу на чолі з генеральним менеджером Рафаелем Стоуном та головним тренером Іме Удокою опинилося перед складним вибором. Головне питання міжсезоння звучить чітко: як додати глибини задній лінії та знайти гравців, здатних створювати моменти самостійно, не руйнуючи при цьому молодий кістяк команди.

Пошук ідеального захисника: Між вільними агентами та ринком обмінів

Сучасна НБА дедалі більше нагадує технологічну сингулярність, де успіх вимагає наявності гравця з топ-10 ліги та неймовірної глибини складу на кожній позиції. Для “Рокетс” критичною точкою став дефіцит надійних розігруючих та атакувальних захисників. Наявність у складі молодого Ріда Шеппарда, який фактично є лише другорічкою, та Фреда Ванвліта, чия форма після важкої травми залишається під питанням, змушує клуб шукати підсилення на боці. Проблема полягає в тому, що ринок вільних агентів виглядає досить обмеженим. Використання виключення середнього рівня (MLE) може виявитися недостатнім для підписання таких амбітних цілей, як Анферні Саймонс або Кобі Вайт. Навіть Квентін Граймс може стати занадто дорогою опцією для нинішнього фінансового балансу Г’юстона.

За таких умов найбільш логічним виглядає шлях через трейди. Якщо припустити, що Рафаель Стоун не готовий віддавати піки першого раунду або ключових активів, йому доведеться оперувати “маржинальними здобутками”. Основними кандидатами на вихід для отримання якісного резервного захисника стають Доріан Фінні-Сміт та досвідчений центровий Клінт Капела. Хоча Фінні-Сміт все ще розглядається як важливий елемент для захисту на крилі, гра Капели в останніх матчах плей-оф наочно продемонструвала, що його роль у сучасних схемах Іме Удоки стає все менш значущою. Обмін Клінта Капели на гравця задньої лінії, який буде відчутним апгрейдом порівняно з Аароном Голідеєм, виглядає пріоритетним завданням на літо.

Потенційні цілі: Від Маліка Монка до молодих талантів Шарлотт та Вашингтона

Хто ж може стати тим самим “lead guard”, якого так прагне бачити в команді тренерський штаб? Останнім часом дедалі частіше звучить ім’я Маліка Монка. Його здатність самостійно створювати кидок та організовувати гру для партнерів — саме те, чого не вистачало команді в критичні хвилини. І хоча його захисні зусилля можуть викликати роздратування у вимогливого Удоки, атакуючий потенціал здатний перекрити ці недоліки. Іншим цікавим варіантом є Тре Манн із Шарлотт. Попри те, що “Хорнетс” дещо втратили до нього інтерес, Манн залишається талановитим дриблером із хорошим кидком з дистанції, а його працелюбність у захисті може розквітнути під керівництвом нинішнього тренера “Рокетс”.

Особливу увагу привертає Джейден Харді, який провів вражаючий відрізок у 23 матчі за “Візардс”, демонструючи 42.0% влучань з-за дуги та набираючи в середньому 12.3 очка за гру. Попри низький показник результативних передач (лише 1.3 асиста), він володіє інстинктом скорера, який необхідний Г’юстону “за будь-яку ціну”. Також у полі зору залишаються Джордан Гокінс, Д’Анджело Расселл та Маркус Сассер — гравці, чиї зарплати співставні з контрактом Капели. Нинішній склад, де за позицію відповідають Амен Томпсон та Голідей, очевидно не відповідає рівню фіналістів конференції. Г’юстону потрібна свіжа кров у задній лінії, щоб перетворити депресивне спостереження за чужими успіхами на власну історію перемог у майбутніх сезонах.

Джерело: sports.yahoo.com