Перший раунд Драфту НБА вже став історією, залишивши по собі шлейф обговорень та оцінок. Вечір вівторка не приніс гучних сенсацій на вершині списку: Вашингтон Візардс прогнозовано обрали Ей Джея Дібанцу під першим номером, а Юта Джаз радо забрала Дарріна Пітерсона під другим піком. Хоча ці команди навряд чи миттєво перетворяться на претендентів на титул, кілька амбітних клубів вирішили не гаяти часу і використали цей драфт як інструмент для негайного підсилення. У сучасних реаліях НБА з її жорстким обмеженням зарплат та новими правилами побудови ростерів, команди змушені діяти рішуче, поки мають гнучкість та шлях до успіху.
Курс на габарити: стратегія Сан-Антоніо та Оклахоми
Сан-Антоніо Сперс чітко визначили свою мету — збільшити габарити та потужність під кільцем. Зробивши ставку на перспективу, під 20-м номером вони обрали центрового з Кентуккі Джейдена Куейнтенса. Попри травму коліна, яка обмежила його виступи минулого сезону лише чотирма матчами, цей 18-річний гравець має вражаючий розмах рук у 226 см (7-5) та величезний потенціал як двосторонній гравець. Очікується, що “Шпори” будуть відновлювати його поступово, орієнтуючись на довгостроковий результат.
Більш готовим до викликів НБА виглядає інший новачок Сан-Антоніо — Тарріс Рід-молодший, якого обрали під 26-м номером після обміну вгору. Цей 22-річний атлет має вагу понад 120 кг та зріст 208 см. Його феноменальний виступ у турнірі NCAA з 31 очком та 27 підбираннями в одному матчі доводить, що він може стати вирішенням проблем “Сперс” із підбираннями, які стали фатальними у програному фіналі проти Нью-Йорк Нікс. Крім того, прихід нових великих гравців дає клубу можливість розглянути варіанти обміну ветерана Люка Корнета, чия зарплата у понад 10 мільйонів доларів може бути використана для підсилення позиції вінга.
Тим часом Оклахома-Сіті Тандер знову підтвердили статус майстрів накопичення активів. Маючи величезну кількість майбутніх піків, вони змогли отримати 221-сантиметрового іспанського центрового Адая Мару під 12-м номером без жодних обмінів. Генеральний менеджер Сем Престі надав тренеру Марку Дейно ще більше габаритів, щоб протистояти лідерам ліги. Адай Мара — це не лише зріст, а й чудове бачення майданчика та навички блокування кидків. Цей вибір також дає “Тандер” простір для маневру з контрактом Ісайї Хартенштейна, дозволяючи клубу почуватися впевнено навіть у разі його відходу.
Атланта та Кліпперс: баланс між молодістю та досвідом
Атланта Гокс здивували багатьох аналітиків. Замість того, щоб шукати підсилення під кільцем під 8-м номером, вони обрали розігруючого Кінгстона Флемінгса з Г’юстона. Це рішення свідчить про те, що організація ставить у пріоритет довгострокове бачення та створення додаткових опцій у розіграші поруч із Джейленом Джонсоном та Джонатаном Кумінгою. Попри те, що Сі Джей Макколлум залишається в команді на наступний сезон, Кінгстон Флемінгс розглядається як майбутній лідер задньої лінії завдяки своєму вмінню атакувати з будь-якої дистанції та приймати зважені рішення на майданчику.
Лос-Анджелес Кліпперс, своєю чергою, пішли на ризикований крок, обравши під 5-м загальним номером захисника-першокурсника з Іллінойсу Кітона Ваглера. Цей вибір став першою справжньою загадкою драфту. При зрості 195 см та вазі близько 85 кг, Ваглер не володіє видатними фізичними даними, що викликає питання щодо його захисного потенціалу в атлетичній лізі. Однак його атакуючі показники вражають: 17.9 очка за гру при 39.7% влучань з-за дуги. “Кліпперс” сподіваються, що інтелект гравця та його здатність створювати простір для кидка дозволять йому гармонійно вписатися в ростер, переповнений досвідченими ветеранами. Цей драфт показав, що претенденти на високі місця готові до експериментів задля досягнення чемпіонських амбіцій.
Джерело: sports.yahoo.com
