Нью-Йорк — це місто, де баскетбол є не просто спортом, а частиною культурного коду, а “Медісон Сквер Гарден” перетворюється на справжній храм під час матчів плей-оф. Цього сезону “Нью-Йорк Нікс” знову змусили серця своїх фанатів битися частіше, об’єднавши навколо себе як звичайних мешканців мегаполіса, так і світових зірок першої величини. Від Трейсі Моргана до Марти Стюарт — знаменитості з “Celebrity Row” поділилися своїми емоціями, спогадами та надіями на омріяне чемпіонство, доводячи, що перед магією “синьо-помаранчевих” не може встояти ніхто.

Легенди минулого та сучасні герої на паркеті Гардена

Для багатьох зіркових фанатів любов до команди розпочалася ще в епоху жорсткого баскетболу 90-х. Актор Майкл Рапапорт, який виріс на Верхньому Іст-Сайді, зізнається, що “Нікс” у нього в крові. Його абсолютним фаворитом залишається Чарльз Оклі, який уособлював дух Нью-Йорка: працьовитість, жорсткість та відданість місту. Подібну пристрасть поділяє і Еммі Россум, чиїм кумиром дитинства був Джон Старкс. Актриса досі зберігає кепку з його автографом і згадує, як ідентифікувала себе з його вогнем та інтенсивністю на майданчику. Навіть комік Кріс Дістефано пам’ятає свій перший похід на гру у 1993 році, коли батько пояснював йому тонкощі ставок на спорт після перемоги над “Орландо Меджик”.

Сьогодні ж головним символом відродження франшизи став Джейлен Брансон. Еммі Россум називає його “пульсом команди”, захоплюючись його холоднокровністю та елегантністю в найвідповідальніші моменти. Стів Шірріпа, зірка серіалу “Клан Сопрано”, переконаний, що саме Брансон розгорнув долю клубу на 180 градусів, і пророкує, що його ігрова майка неодмінно опиниться під склепінням арени серед легенд. Не менше захоплення викликає і Джош Гарт, чия самовіддача та щира посмішка, за словами Меттью Модайна, здатні запалити весь “Гарден”. Модайн, який переїхав до Нью-Йорка наприкінці 70-х, вважає найкращим моментом в історії легендарне 4-очкове влучання Ларрі Джонсона у фіналі Східної конференції 1999 року, але визнає, що нинішній склад має особливу харизму.

Забобони, емоції та шлях до чемпіонського титулу

Бути фанатом “Нікс” — це не лише радість перемог, а й вміння переживати болючі поразки. Сем Морріл досі згадує, як одинадцятирічним хлопчиком плакав після промаху Патріка Юїнга у 1995 році. Бенні Сафді описує це почуття як постійну тривогу: “Здається, що всі налаштовані проти нас, і ми маємо боротися з цим щодня”. Його брат, Джош Сафді, назавжди закарбував у пам’яті часи “Лінсаніті” 2012 року, коли він, сидячи в першому ряду, почувався “шостим гравцем”, вигукуючи підказки гравцям та суддям. Такий емоційний зв’язок робить перемоги ще солодшими, а очікування тріумфу — нестерпним.

Напередодні вирішальних ігор градус напруги зростає, і в хід йдуть забобони. Сьюзі Ессман, яка вболіває за команду з 1971 року і пам’ятає чемпіонство 1973-го, вірить у командну динаміку і прогнозує перемогу в серії за 6 матчів. Трейсі Морган налаштований ще більш рішуче, заявляючи, що жодна команда з Західного узбережжя не зможе впоратися з нинішніми “Нікс”. Водночас Еммі Россум та Бенні Сафді настільки бояться наврочити, що відмовляються робити будь-які прогнози вголос. Сем Морріл для підтримки “переможної карми” навіть запалює спеціальну свічку “Нікс”, а Кріс Дістефано готовий на радикальні кроки — відсвяткувати чемпіонство голим забігом по 7-й авеню.

Попри всі страхи та минулі невдачі, атмосфера навколо команди зараз як ніколи електрична. Майкл Імперіолі називає можливість бути частиною сім’ї “Медісон Сквер Гарден” найкращим привілеєм у шоу-бізнесі. Марта Стюарт, яка відвідує ігри з 70-х і особисто знайома з такими величними постатями як Волт Фрейзер та Білл Бредлі, підсумовує загальний настрій: “Я так пишаюся цією командою”. Весь Нью-Йорк затамував подих, чекаючи, коли сучасне покоління гравців нарешті принесе місту той самий момент слави, на який фанати чекали десятиліттями.

Джерело: sports.yahoo.com