Шай Гілджес-Александер довів: Оклахома Сіті Тандер готові до великої сцени
Вони не заперечували. Не кричали проти думок, що їх ще рано називати зрілою командою. Що вони занадто молоді, надто наївні, щоб витримати тиск плей-оф. Але Оклахома Сіті Тандер відповідала не словами — а грою.
У центрі всього був Шай Гілджес-Александер. Коли серія почала вислизати з рук, саме він узяв усе на себе. 20 з його 31 очка припали на другу половину матчу, і 10 — у вирішальні останні 3 хвилини 33 секунди. Його триочковий за 47 секунд до фінальної сирени зробив рахунок 109-103 — і фактично завершив гру. Він завершив матч з 31 очком, 5 підбираннями та 4 передачами, реалізувавши 12 з 24 кидків з гри, включно з вирішальними моментами у заключній чверті.
«Було відчуття: нарешті», — сказав Гілджес-Александер, який до цього матчу набирав лише 21% з-за дуги в серії.
Водночас Нікола Йокіч грав на своєму рівні — 44 очки, 15 підбирань, 5 передач. Але це не врятувало Денвер. У четвертій чверті жоден з його партнерів, крім Джамала Мюррея, не зміг забити. Без підтримки навіть найкращий гравець не зможе самотужки виграти серію.
Камбек, який змінив усе
Поступаючись 90-81 на початку останньої чверті, Оклахома не панікувала. Лугентц Дорт, який провів два невдалі матчі до цього, отримав шанс — і реалізував три поспіль триочкові. Це стало іскрою, яка запалила камбек.
«У нас не було вибору, — сказав Гілджес-Александер. — Але ми знаємо: відповідь — не геройські кидки, а командна гра. П’ятеро проти п’ятьох — ось наша філософія».
Його порівнюють із молодим Леброном у 2007-му або з Дюрантом у 2012-му — тими, хто тягнув команду вперед ще до отримання звання MVP. Шай уже практично гарантовано отримає цю нагороду. І з нею — відповідальність.
«Для мене головне — перемога, — каже він. — І не лише для мене, а й для всієї команди. Саме тому ми йдемо так далеко».
Втомлений Йокіч і командна міць Тандер
Цей сезон був особливим: Тандер виграли 68 матчів, мали найменше «щільних» ігор серед усіх претендентів. Але коли настав час показати характер — вони це зробили.
«Ми не граємо, щоб комусь щось довести, — сказав тренер Дейно. — Ми граємо один для одного. Це — наша сила».
А тим часом Йокіч залишився майже сам. Він видав чудовий матч, але втома та відсутність підтримки дали про себе знати. І якщо це справді початок великого шляху для Тандер — він почався з блискучого виступу їхнього лідера.
2 КОМЕНТАРІ