Ранній прогноз на Матч всіх зірок НБА 2026: хто потрапить до збірних Сходу та Заходу?
Прогноз на Матч всіх зірок
Попри те що формат Матчу всіх зірок НБА продовжує змінюватися, участь у цьому заході залишається важливою частиною спадщини гравця — знаком визнання, підтвердженням статусу та предметом гордості для вболівальників.
У цьому сезоні Матч зірок вперше пройде у форматі США проти Світу. Початковий процес відбору майже не відрізнятиметься від попередніх років, лише із суттєвим уточненням: повна відсутність позиційності — тепер обирають найкращих, незалежно від позиції на майданчику. Далі — важливий технічний момент: якщо під час голосування (вболівальників, медіа, гравців — за старт; тренерів — за резерв) не вийде чіткої пропорції 16 американців і 8 іноземців, комісар Адам Сільвер вручну додасть гравців до мінімуму.
До прикладу: якщо сформується склад із 15 американських і 9 іноземних баскетболістів, Сільвер додасть ще одного американця.
Сезон наближається до середини, і це найкращий час оцінити ситуацію — хто майже гарантовано потрапить до Матчу зірок, хто поки балансує на межі, а хто ризикує зовсім вилетіти з розмови, якщо не переламає хід сезону найближчим часом.
Східна Конференція
Майже гарантовані учасники
Янніс Адетокунбо, Мілвокі Бакс
Джейлен Браун, Бостон Селтікс
Джейлен Брансон, Нью-Йорк Нікс
Кейд Каннінгем, Детройт Пістонс
Джейлен Дюрен, Детройт Пістонс
Тайріз Максі, Філадельфія Севенті Сіксерс
Донован Мітчелл, Клівленд Кавалєрс
Семеро з дванадцяти місць на Сході вже зараз виглядають майже недоторканними: лише серйозна травма або різкий спад можуть позбавити цих гравців місця в складі.
Адетокунбо, Брансон і Мітчелл — класичні учасники Матчу зірок, які проводять ще один стабільно сильний сезон.
Максі лідирує у конференції за результативністю (32,3 очка за гру) і продовжує вражати прогресом.
Браун, який грав на трьох останніх Матчах зірок поспіль, підняв свою результативність до найвищого показника у кар’єрі — 28,4 очка — попри рекордне навантаження в атаці. Його ефективність при цьому лише виросла.
Останні двоє у групі «майже гарантованих» — лідери найкращої команди Сходу. Каннінгем практично повторює свій минулорічний рівень, коли вперше був обраний до Матчу зірок. А Дюрен, незважаючи на відсутність позиційних обмежень в оновленому форматі, проводить сезон рівня найкращого центрового конференції: за індексом ефективності він шостий у всій лізі. Дюрен є ключовим фактором у домінуванні Детройта — тому другий представник Пістонс є цілком логічним.
Кандидати «на межі»
Бем Адебайо, Маямі Гіт
Скотті Барнс, Торонто Репторз
Джош Гідді, Чикаго Буллз
Брендон Інгрем, Торонто Репторз
Джейлен Джонсон, Атланта Гокс
Еван Моблі, Клівленд Кавалєрс
Норман Пауелл, Маямі Гіт
Франц Вагнер, Орландо Меджік
Серед кандидатів другого ешелону кожен має переконливу історію, яку можна вмістити в одне речення.
Барнс — найкращий універсальний гравець третьої команди Сходу, а Інгрем — її провідний скорер.
Гідді балансує на межі тріпл-дабла протягом сезону — у нього в середньому 20,5 очка, 10 підбирань і 9,3 передачі.
Джейлен Джонсон демонструє вибухове зростання не лише за базовою статистикою (22,9 очка, 9,8 підбирань, 7,3 асисти та 1,6 перехоплення), а й у просунутих показниках — його ефективність кидків становить 63 відсотки, що значно вище торішніх 57.
Попри сильні аргументи, жоден із цих гравців не може називатися безумовним учасником Матчу зірок. Для когось проблема — нестача стабільності, для когось — сумніви, чи зможе він витримати цей рівень продуктивності до середини лютого.
Символічним є приклад із двома гравцями Маямі, які потрапили до цієї групи. Норман Пауелл вже торік був близьким до потрапляння, особливо наприкінці сезону в складі Кліпперс, і тепер демонструє ще кращу статистику в Маямі. Він набирає рекордні для себе 24,7 очка і влучає 44,4 відсотка триочкових. Якщо він збереже таку продуктивність після повернення Тайлера Герро, то цілком заслуговує на перший Матч зірок у свої 32.
Адебайо — гравець, який уособлює поняття «на межі». За останні шість сезонів він тричі потрапляв до Матчу зірок і тричі — ні, попри дуже схожі показники щороку. Його цьогоразова статистика знову трохи нижча, ніж у типового гравця рівня Матчу усіх зірок, але його оборонний вплив настільки високий, що компенсує недоліки в атаці. За таких умов Бем має реальні шанси знову потрапити до складу.
Еван Моблі має аналогічну ситуацію. Торішній володар призу найкращого оборонця року демонструє пристойні базові показники, але помітно втратив у ефективності кидків. Вагнер, який довів свій рівень минулого сезону, після повернення з травми знову виглядає стабільним і результативним.
Є й інші гравці, здатні втрутитися в боротьбу. Мікал Бріджес, Паскаль Сіакам чи новачок Кон Кнуппель можуть додати до свого резюме в першій половині сезону. Кнуппель, наприклад, виглядає несподіваним, але дуже переконливим кандидатом — він набирає 18,4 очка при 41,3% триочкових за високої кількості спроб. Якби він потрапив до Матчу зірок, то став би лише третім новачком 21 століття, якому це вдалося.
Попередні випадки: перший номер драфту Яо Мін і Блейк Гріффін, який мав “червоний” дебютний рік через травму.
За нинішнього розкладу дванадцять найкращих гравців Сходу, на думку автора, виглядали б так: сім майже гарантованих учасників — Адетокунбо, Браун, Брансон, Каннінгем, Дюрен, Максі, Мітчелл — а також Адебайо, Барнс, Гідді, Джейлен Джонсон і Пауелл. Найважчим відсівом був би Франц Вагнер.
Західна Конференція
Майже гарантовані учасники
Стефен Каррі, Голден Стейт Ворріорз
Лука Дончіч, Лос-Анджелес Лейкерс
Кевін Дюрант, Х’юстон Рокетс
Ентоні Едвардс, Міннесота Тімбервулвз
Шай, Оклахома Сіті Тандер
Нікола Йокіч, Денвер Наггетс
Альперен Шенгюн, Х’юстон Рокетс
Віктор Вембаньяма, Сан-Антоніо Сперс
Кевін Дюрант, коли він здоровий, був учасником Матчу всіх зірок п’ятнадцять сезонів поспіль. Каррі — одинадцять разів. Йокіч — сім. Едвардс та Шай — уже неодноразові учасники, і цього сезону продовжують демонструвати рівень суперзірок. Тому цих п’ятьох можна впевнено вписувати в підсумковий список без будь-яких застережень.
Лука Дончіч, який випав зі складу торік, до цього п’ять сезонів поспіль брав участь у Матчі зірок. Цього року він знову повернувся до числа фаворитів — і не випадково: захисник Лейкерс наразі є найрезультативнішим гравцем усієї НБА. За таких показників його участь здається безальтернативною.
Вембаньяма, обраний до Матчу зірок у 2025 році, також має дуже високі шанси на повторний виклик — за умови, що він пропустить не надто багато часу через травму литки. Вболівальники та експерти сподіваються, що цього разу його не знімуть зі змагання навичок, як це сталося минулого сезону.
Альперен Шенгюн проводить сезон, у якому остаточно закріпився як найкращий гравець Х’юстона. У складі Рокетс, які мають другий найкращий показник різниці забитих і пропущених у лізі, він набирає в середньому 22,3 очка, 9,1 підбирання та 6,9 передачі. Такі цифри впевнено забезпечують йому місце на другому поспіль Матчі зірок.
Кандидати «на межі»
Дені Авдія, Портленд Трейл Блейзерс
Девін Букер, Фінікс Санз
Джеймс Гарден, Кліпперс
Чет Голмгрен, Оклахома Сіті Тандер
Лаурі Маркканен, Юта Джаз
Джамал Мюррей, Денвер Наггетс
Джуліус Рендл, Міннесота Тімбервулвз
Остін Рівз, Лос-Анджелес Лейкерс
Цей другий ешелон кандидатів на Заході фактично розпадається на дві групи, але всіх їх об’єднує одна річ — вони демонструють божевільні цифри, і дуже складно сказати, що хтось із них не заслуговує на виклик.
Перша група — яскраві сольні зірки команд, які навряд чи боротимуться за фінал.
Дені Авдія цього сезону є найактивнішим гравцем ліги в проходах до кільця — показник, який Шай очолював п’ять сезонів поспіль. Авдія зараз набирає 25,8 очка, робить 7,1 підбирання та 5,8 передач — усе це при дуже хорошій ефективності.
Девін Букер останнім часом переживає спад і залишив один із матчів через травму паху, але загальна картина все ще вражає: він набирає 25,7 очка і 6,9 передач у складі команди, яка несподівано стала однією з найприємніших сенсацій Заходу.
Джеймс Гарден проводить свій найрезультативніший сезон із часів виступів за Х’юстон. У нього 27,7 очка і п’яте місце в лізі за передачами (8,4 за гру). Він виглядає як повноцінний лідер, але це мало допомагає Кліпперс, які мають один із найгірших стартів.
Лаурі Маркканен серед гравців Західної конференції посідає шосте місце за результативністю — 28 очок за гру. Він продовжує бути головною атакувальною опорою Юти і стабільно видає великі суми.
Друга група — другорядні зірки дуже сильних команд.
Джамал Мюррей, якого вже давно називають найкращим активним гравцем НБА без участі в Матчі всіх зірок, нарешті почав сезон по-справжньому вибухово: 24 очки та 6,6 передач — найвищі показники у його кар’єрі.
Чет Голмгрен цього року є фаворитом на звання найкращого оборонця сезону, особливо після травми Вембаньями. Його ефективність в атаці теж суттєво додалася — 65% успішності кидків із поправкою на складність.
Джуліус Рендл набирає 23 очки і грає з найкращою ефективністю у своїй кар’єрі. Він стабільний, сильний фізично й дуже корисний для Тімбервулвз.
Остін Рівз переживає справжній прорив у Лейкерс: 28,8 очка, 6,8 передач і 5,8 підбирань. Це вже не просто гарячий старт — це рівень, який робить його одним із найнеочікуваніших фаворитів на виклик до Матчу зірок.
Важливі зауваження
Автор прогнозує, що ситуацію в цій групі значною мірою визначать травми.
Уже є перший приклад: Аарон Гордон теж був у попередньому списку кандидатів, але вибув мінімум на місяць через травму задньої поверхні стегна — і його шанси майже зійшли нанівець.
Головний висновок цього блоку — на Заході надто багато достойних гравців на замало місць.
Наприклад, Джамал Мюррей цілком може знову не потрапити на Матч зірок, попри чудовий сезон, просто тому що конкуренція стала ще жорсткішою.
За нинішнього розкладу, автор би обрав таких 12 гравців Заходу:
вісім майже гарантованих — Каррі, Дончіч, Дюрант, Едвардс, Шай, Йокіч, Шенгюн, Вембаньяма — а також Авдію, Букера, Голмгрена та Рівза.
Останнє місце він віддав би Голмгрену, а Гардена викинув би зі списку — попри кращу особисту статистику — через жахливий старт Кліпперс порівняно з історично сильним початком сезону Оклахоми.
Національний баланс та формат США проти Світу
Якщо поглянути на повний список кандидатів, не видається складним набрати мінімально необхідні вісім міжнародних гравців, які мають сформувати команду «Світ».
Серед майже гарантованих учасників одразу шість представляють інші країни:
Янніс Адетокунбо — Греція
Лука Дончіч — Словенія
Шай — Канада
Нікола Йокіч — Сербія
Альперен Шенгюн — Туреччина
Віктор Вембаньяма — Франція
А враховуючи інших сильних кандидатів:
Джош Гідді — Австралія
Франц Вагнер — Німеччина
Дені Авдія — Ізраїль
Лаурі Маркканен — Фінляндія
Джамал Мюррей — Канада
…то можна досить упевнено припустити, що двоє або й більше з них також потраплять до фінального списку Матчу всіх зірок.
Тобто проблема навпаки може виникнути не з міжнародними гравцями, а з американськими:
ця група виглядає настільки сильно, що може бути більше восьми іноземців, і у такому разі комісар Адам Сільвер буде змушений додавати додаткових американців, щоб досягти мінімуму — 16 представників США для двох команд у форматі США проти США.
Перевага міжнародної команди
Якщо подивитись на міжнародний пул кандидатів, стає очевидно:
міжнародна команда буде явним фаворитом в матчі США проти Світу цього року.
Автор наголошує на ключовому факті:
Чотири найкращі гравці НБА на цей момент — іноземці.
І всі вони проводять історично сильний сезон.
Йдеться про:
Дончіча
Адетокунбо
Йокіча
Шая
А Вембаньяма вже зараз може бути п’ятим.
Якщо всі ці гравці поставляться до Матчу зірок серйозно, то міжнародна команда зможе з легкістю обіграти дві окремі американські команди, послаблені розподілом найкращих американців на два склади.
Повільний старт: хто випадає з розмови про Матч всіх зірок
Декілька зірок НБА ще не згадувалися в цьому матеріалі, і не через випадковість. Причина проста: їхній рівень гри в перші шість тижнів сезону не відповідає статусу кандидата на Матч всіх зірок.
Щоб повернутися до дискусії, їм потрібно і здоров’я, і тривалий період стабільно високої продуктивності — причому в найближчі місяці, до старту офіційного процесу відбору.
Одним із таких гравців є Карл-Ентоні Таунс. Він намагається знайти себе в новій атаці Нью-Йорк Нікс під керівництвом Майка Брауна, але поки виглядає непереконливо. Попри те, що Таунс — п’ятиразовий учасник Матчу всіх зірок, цього сезону він демонструє надзвичайну нестабільність від матчу до матчу, а його точність триочкових упала до 33 відсотків — найгіршого показника в кар’єрі.
Втім, Таунс — не єдиний. Є набагато ширша група зірок, які опинилися поза межами списку «майже гарантованих» або «на межі» через комбінацію травм та недостатньо якісної гри. У хаотичному списку — без певного порядку — автор називає:
Леброна Джеймса
Ентоні Девіса
Джоела Ембііда
Джейлена Вільямса
Паоло Банкеро
Кавая Леонарда
Джарена Джексона-молодшого
Домантаса Сабоніса
Де’Арона Фокса
Ламело Болла
Трея Янга
Джа Моранта
Даріуса Гарленда
Тайлера Герро
Усі ці гравці були учасниками Матчу всіх зірок останніми роками, але зараз автор не вважає їх реальними претендентами.
Найцікавіший випадок — Леброн Джеймс
Ситуація з Леброном виділяється окремо.
Він входив до складу Матчу всіх зірок 21 сезон поспіль. Але цього року його кандидатура під великим питанням.
Причина — важкий старт сезону. Джеймс пропустив перші 14 матчів через ішіас, а після повернення став лише третім у своїй команді за набраними очками. Для легенди масштабу Леброна це безпрецедентно.
Тож шлях до його 22-го Матчу всіх зірок виглядає складним і зовсім не гарантованим.
Автор наводить історичний контекст: востаннє Леброн не потрапив на Матч всіх зірок у сезоні 2003–2004 — його новачковому сезоні. Тоді найрезультативнішими гравцями Сходу в Матчі всіх зірок були Джамаал Маглойр, Кеньйон Мартін та Джермейн О’Ніл.
Питання про Кріса Пола
У завершенні цього блоку автор порушує ще одну цікаву тему:
тепер, коли Кріс Пол оголосив про завершення кар’єри, виникає логічне питання — чи може він отримати почесний виклик на Матч всіх зірок, як це колись зробили для Дірка Новіцькі та Двейна Вейда в сезоні 2018–2019?
На його користь — величезний спадок. Пол — 12-разовий учасник Матчу всіх зірок і гравець, який має найбільшу кількість асистів в історії Матчу всіх зірок — 128 (одним більше, ніж у Меджика Джонсона).
Підсумок
У підсумку картина Матчу всіх зірок на старті сезону виглядає доволі визначеною: частина суперзірок уже закріпила свій статус, інші несподівано увірвалися в розмову, а традиційні лідери поки випали з боротьби через травми чи нестабільність. Попереду ще багато часу, однак уже зараз можна побачити, як стрімко переформатовується ієрархія в обох конференціях.
2 КОМЕНТАРІ